Соціальні мережі в допомогу Інтернет – журналістиці

 Соціальні мережі в допомогу Інтернет – журналістиці

Соціальні мережі виявилися вкрай цікавими платформами з погляду презентації новин в режимі реального часу, і як комунікаційні інструменти вони продовжують буквально чарувати журналістів. Недивно, що багато професійних медіа поспішають інтегруватися в Google+, Facebook, YouTube та Twitter з метою досліджувати потенціальних соціальних мереж в аспекті нових можливостей для журналістики.

Деякі з журналістів персонально реєструвалися в цих соціальних мережах, інші ж – створили аккаунти від імені своїх видань. Вони експериментують, обдумуючи, які інструменти є найбільш корисними для обміну інформацією і взаємодії з аудиторією.
П’ять причин, по яких журналісти використовують Google+
•    Google+ – нова соціальна мережа
Не дивно, що користувачам Google+ цікаво говорити про нову соціальну мережу – і журналісти не виключення. Багато хто з них публікував поради і рекомендації по роботі з цією платформою.
Працівники ЗМІ очевидно і надалі обговорюватимуть новинки і інструменти Google+, а також міркуватимуть про нову соціальну мережу, як про вкрай оперативний спосіб комунікації і розповсюдження новинного контенту.
•    Хостинг, зустрічі і тусовки
Журналіст Сара Хілл з Колумбії, штат Міссурі, запросила своїх g+ – фанів приєд
нається до неї на медіатусовках за допомогою відеочату. Її телеканал публікуватиме щовечірні підкасти, показуючи глядачам, що відбувається «за кадром» ньюзрума. Потім вона планує брати інтерв'ю в учасників відеотусовки, щоб почути їх коментарі відносно новин дня.
Один такий відеочат вже відбувся і об'єднав людей з Пакистану, Нової Зеландії, Орландо, Нью-Йорка, Лос-Анджелеса, штатів Міссурі і Айова, а також Англії. Компанія учасників була убита здатністю Хілл працювати, виконуючи декілька завдань одночасно.
Подібні відеотусовки через свій неформальний характер можуть стати для журналістів відмінним способом розширити аудиторію своїх шанувальників. Таким чином можна бачити безпосередню реакцію людей на події, і навіть одержати ідеї для нових журналістських сюжетів, розпитуючи у знайомих, які теми для них зараз важливі.

Переваги Інтернет – ЗМІ порівняно з традиційними

 Переваги Інтернет – ЗМІ порівняно з традиційними

До достоїнств Інтернет – журналістики відноситься, в першу чергу, її оперативність. Безсумнівно, підготовка виходу газети чи телевізійної програми вимагає досить тривалого часу, в той час як для появи матеріалу в Інтернеті досить лише натиснути декілька кнопок і стаття миттєво з’являється в мережі.
Крім того, у мережі можливо двостороннє спілкування між журналістом та аудиторією. Будь – яка людина може залишити коментар відносно того чи іншого журналістського матеріалу. Часто влаштовуються дискусії, присвячені актуальним темам. Газети зазвичай позбавлені такої можливості.
В Інтернет – журналістиці не можна відмовити в практичності й зручності. Ніхто не стане сперечатися з тим, що прочитати новину, скориставшись комп’ютером або мобільним телефоном, який завжди під рукою, набагато простіше, ніж у пошуках газети йти до найближчого кіоску. Не можна забувати і той факт, що в Інтернеті користувач може ознайомитися з різними виданнями, тому що більшість з них вже мають електронну версію. Крім цього це:
•    відносно невисока вартість проектів;
•    відсутність часових і просторових обмежень;
•    особливе конкурентне середовище й підвищені у зв'язку з цим вимоги до контенту та оформлення;
•    мультимедійність;
•    інтерактивність та пов'язані з нею явища, як - от масове репортерство;
•    гіпертекстуальність;
•    електронний архів і пов'язані з ним можливості швидкого пошуку потрібної інформації;
•    персоналізація, пристосовування інформаційного продукту до індивідуальних потреб;
•    значно більша ефективність реклами (веб – сайт надає значно ширші можливості доступу до цільової аудиторії та спілкування з нею (опитування, вираховування онлайн поведінки тощо)).
Недоліки Інтернет – журналістики
Інтернет - журналістика має певні недоліки у наданні інформації деяким верствам населення. Далеко не кожен громадянин України має доступ до глобальної мережі, у той час як газети (хоч і з запізненням) отримують практично всі, та й телевізори з радіоприймачами є майже в кожному будинку. Інтернет – журналістика на сьогоднішній день не така доступна, як, наприклад, телебачення чи радіожурналістика.
Ще одним значним недоліком є невисокий рівень грамотності в Інтернеті. Часто дивлячись на колонку новин, можна виявити граматичні чи орфографічні помилки в статтях, що не тільки ускладнює процес читання, але й погано впливає на освіченість людей в цілому. Газети й інші засоби масової інформації не можуть дозволити собі такої вільності.
На сьогодні мережа настільки розрослася, що контролювати її стало дуже складно. У свою чергу, це викликало відчуття вседозволеності і безкарності. Якщо підготовлений матеріал, призначений для виходу на радіо, телебаченні чи в газеті, повинен пройти через попередню перевірку редактора, то в Інтернеті через відсутність якого – небудь контролю зі сторони, журналіст має можливість опублікувати практично все. Навіть те, що може принести шкоду.

Характеристика Інтернет журналістики

 На відміну від друкованої журналістики, журналістику Всесвітньої павутини характеризує наявність таких речей, як:

Інтерактивні компоненти журналістики – поєднання традиційно – видавничої справи та сучасних способів роботи з аудиторією (подача матеріалу через медіа – матеріали та повідомлення).
Орієнтованість матеріалу на персонального користувача – робота для конкретної аудиторії (спеціальні, вузьконаправлені сайти), робота для користувача, кожен з яких є особливий.
Інфоцентричність – Інтернет – видання якщо розглядати це поняття, як складене слово (інформаційний центр), то можна сказати, що інформація в мережі говорить тільки про найголовніше (поверхнево), не вдаючись у докладне вивчення деталей.
•    Миттєва передача даних на відстані – швидкість такого повідомлення значно більше, ніж швидкість передачі друкованої версії його аналога.
•    Широке охоплення – як і миттєвість передачі, одержувачів повідомлення по мережі Інтернет значно більше, ніж отримують таке ж повідомлення в ЗМІ.
Гнучкість – на багатьох сайтах існує так звана форма зворотного зв'язку (форум, відгук, коментар). Це дозволяє творцям сайту змінювати хід бесіди і пропонувати нові теми – її відгалуження.
Тісний взаємозв'язок з аудиторією – так званий гіпертекст пов'язує текст з картинкою, відеосюжетом, дозволяючи користувачам миттєво переходити з тексту на медіа - додаток, не витрачаючи на це багато часу і сил.
Економічна і порівняно невелика фінансова витратність – якщо ми порівнюємо фінансові витрати на відкриття та утримання видавничого проекту та Інтернет – проекту, то електронна версія лідирує. Окупність другого за рахунок внутрішньої і зовнішньої реклами відбувається значно швидше і простіше – швидкість підписання документів може зайняти кілька хвилин або годин на відміну від друкованих ЗМІ. При створенні порталу ми витрачаємо початкову суму для оплати послуг, що надаються хостером і провайдером.